Демократичні механізми взаємодії місцевої влади і громадськості: досвід Європи, США та України
В рамках загальноукраїнської кампанії до Європейського тижня місцевої демократії 12 жовтня відбулася загальноукраїнська веб-конференція «Як громадяни разом з владою вирішують проблеми міста». Організована конференція Мережею центрів європейської інформації у співпраці з низкою громадських організацій.
Учасники заходу, серед яких представники та відвідувачі Центрів європейської інформації, депутати, працівники органів місцевого самоврядування, центрів перепідготовки та підвищення кадрів, громадські активісти з Івано-Франківська Кіровограда, Луцька, Львова, Полтави, Рівного, Старобільська, Чернівців, Чернігова та Черкас спілкувалися на тему формування демократичних цінностей. Відкрила веб-конференцію та привітала присутніх співорганізатор заходу – директор проектів ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень», член ради Мережі ЦЄІ Людмила Чабак.
Про взаємодію місцевої влади з громадою в країнах Європи розповів Володимир Бойко – директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, кандидат історичних наук.
Зокрема, він коротко зупинився на документальному фільмі «Українські голови в Баварії», що був знятий під час візиту міських та сільських голів Чернігівщини у німецьке місто Кемптен (федеральна земля Баварія) з метою перейняття досвіду. У вересні вийшла також друкована версія фільму. Як зазначив Володимир Бойко, у стрічці вони намагалися дати відповідь, яким чином органи місцевого самоврядування і громадськість працюють над розв’язанням проблем у різних галузях. Для прикладу, зауважив він, там діє наступний принцип: коли місцева влада вважає, що громадські організації чи приватні структури можуть краще вирішити те чи інше питання, ці повноваження (на конкурсній основі і з відповідним фінансуванням) віддають їм. Місцева влада займається підтримкою малого та середнього бізнесу, поширеною є співпраця органів місцевого самоврядування та громадськості у гуманітарній сфері. Молодь активно залучена до волонтерської діяльності і роботу у соціальній сфері вважає своїм обов’язком. Надзвичайно популярним є членство у різних спільнотах. Серед речей, які об’єднують громаду – проведення місцевих свят, фестивалів тощо.
«Громадянська активність є цінністю. Її формуванню і підтримці сприяє самоврядність, утворення територіальних спільнот, відчуття зв’язку, спільні інтереси мешканців, відчуття певної територіальної єдності і навіть така річ як конкуренція, адже завдяки цьому з’являється командний дух, відчуття приналежності, азарт», – підкреслив Володимир Бойко. «Система побудована таким чином, що мешканцям територіальної громади вигідно проявляти активність, а місцевій владі вигідно цю активність стимулювати, і ця система є доволі ефективною», – підсумував він.
Якою є демократія по-американськи, волонтерство як стиль життя, а також про основні риси свідомого і відповідального громадянина учасникам веб-конференції розповів волонтер Корпусу Миру США Кайл Колд. За словами Кайла, на створення сильної громади впливає низка факторів, серед яких наявність робочих місць, закладів соціальної та культурної сфер, спільне розуміння історії, можливо – якісь спільно пережиті трагічні події тощо. Волонтерство дуже тісно пов’язане з американською демократією, це основний елемент, завдяки якому можна відчути себе господарем свого міста, своєї країни.
Свідомий громадянин не стоятиме осторонь проблем, які його оточують, а докладе зусиль, щоб їх вирішити: чи то стосується ремонту будинків, чи сміття, чи допомоги літнім або хворим людям. Це людина, яка не перекладатиме відповідальність на когось і не чекатиме, що хтось зробить ту чи іншу дію замість неї, а завжди знайде час і можливості, щоб цю проблему розв’язати. Це людина, яка бачить інших людей у своїй громаді і поважає їх. Бути дружнім, бути доброзичливим, допомагати іншим – це основа. Відповідальний громадянин не маніпулює законом, не використовує нечесно ресурси, не краде. Якщо ж таких нечесних людей багато – громада стає слабкою, виникає корупція. Волонтер Корпусу Миру закликав учасників вчитися бути небайдужими.
Досвідом залучення громадян до розвитку міста поділилася заступник голови Координаційної ради з питань Громадського бюджету міста Черкаси, заступник директора Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради Тетяна Харенко. Вона розповіла про механізм, який дозволяє громадянам розпоряджатися частиною місцевого бюджету. Цей досвід було запозичено у польських колег.
Суть програми «Громадський бюджет», впровадженої у 2015 році, полягає у тому, що будь-який мешканець Черкас, якому виповнилося 18 років, може подати проект, спрямований на розвиток міста. Вартість проекту має бути до 1 млн. грн., підтримати його має не менше десяти чоловік, період реалізації – до одного року. Проекти подаються на розгляд спеціально створеної Координаційної ради, яка приймає рішення про виділення коштів. Реалізовують проекти відповідні виконавчі органи міської ради. Так, для реалізації у 2017 році подано 108 проектів загальною вартістю 59 млн. грн. Пріоритетними напрямками є облаштування зон відпочинку, естетичне облаштування міста, ремонт тротуарів та доріг. Впровадження такої програми дало можливість визначити найбільш актуальні проблеми міста та залучити частину мешканців до впливу на бюджетну політику.
Обговорюючи виступи, учасники заходу поділилися досвідом співпраці громади з владою у їх містах. Загалом було відзначено позитивну тенденцію у цьому напрямку: громадськість дедалі більше цікавиться питаннями місцевого самоврядування, впроваджуються різні інструменти та механізми взаємодії «влада-громада».
Лілія Халавка