Українці з обмеженими можливостями можуть лише мріяти про умови, створені для неповносправних у Франції...
Маленьке французьке містечко Лурд приваблює людей зі всього світу. Однак, не прості туристи люблять прогулюватися його затишними вуличками. Це місто, яке загубилося в Піренеях, є популярним центром паломництва. Щороку сюди приїжджають до 6 мільйонів людей, більшість з яких – інваліди. Для тих, кому доводиться жити з певними фізичними вадами, тут побудували першокласну інфраструктуру, пристосовану для потреб хворих.
Приїжджають у Лурд і українці. Після бар’єрів, які людям з обмеженими можливостями доводиться долати у нашій країні, це місто видається справжнім раєм.
Уже спілкування зцілює
Лурд набув світової слави після того, як розійшлася чутка, що в його околицях Божа Матір з’явилася 14-річній Бернадетт, котра тоді збирала хмиз у лісі. Сільська дівчина начебто мала передати передати хворим, щоб вони приходили сюди за зціленням. У цьому місці почала бити джерельна вода, і недовзі заговорили про її корисні властивості.
Паломництво в Лурд перш за все рекомендують людям із хворою опорно-руховою системою. Їх лікуванню сприяє не стільки віра в чудесне зцілення, а й, власне, корисні мінеральні джерела в містечку.
За сто з лишком років муніципалітет Лурду зробив дуже багато, щоб люди у візках та інші неповносправні почувалося тут комфортно. У місто приходять особливі поїзди для хворих. В Європі такий транспорт називають «білим». Ця традиція йде з XIX століття: у той час потяги, які перевозили паломників до Лурду, позначалися не тільки номерами, але й за кольором – у «білих» вагонах їхали люди з важкими недугами.
У такому поїзді є місця для лежачих хворих. Полиці та ліжка розташовані таким чином, що підійти до інваліда можна з обох боків. Також у ліжок є спеціальні загородження, щоб людина не впала. Вартує квиток у «білому» поїзді недешево (наприклад, з Мілана до Лурду близько 200 євро замість звичайних 100-120), проте система страхування дозволяє французам майже повністю покривати витрати на дорогу.
Обладнані також автобуси – пандусами та місцями для інвалідів, у тому числі для лежачих, яких привозять на спеціальних ліжках.
Є у цьому французькому містечку й особливі госпіталі для неповносправних туристів. Але ці шпиталі не схожі на лікарні в нашому розумінні. Тут немає медиків. У разі необхідності їх викликають з міської лікарні. Зате в таких госпіталях паломники-інваліди мають можливість відпочити, поїсти та переночувати. Допомагає особливим туристам служба добровольців.
Волонтери працюють і біля мінерального джерела, де є спеціальна ванна для лежачих хворих. Більшість паломників розуміють, що зцілення – рідкісне явище. Але більшість з них раді вже тому, що у них з'явилася можливість вільно пересуватися вулицями та спілкуватися.
Міста, кофмортні для кожного
Умови для неповносправних, створені в Лурді, не є дивиною для Франції. У цій країні діє спеціальна державна програма, яка покликана зробити міста такими ж доступними для неповносправних, як і для здорових людей. Завершити програму планують у 2015 році. До цього часу всі громадські місця, як от театри, концертні та виставкові зали чи крамниці, повинні стати комфортними для кожного. А це означає, що мають бути облаштовані низькі заїзди, пандуси та безліч інших «дрібничок», які дозволяють людям з обмеженими можливостями почуватися рівноцінними у суспільстві. За спеціальними нормами будують і нові споруди.
Усіх, хто порушуватиме права інвалідів, каратимуть штрафом у 45 тисяч євро, а якщо й після цього місце громадського доступу не буде належно обладнане, то його власника навіть можуть на півроку запроторити до в’язниці.
І хоч до 2015 року ще далеко, вже сьогодні Франція демонструє нам, як слід ставитися до людей з обмеженими можливостями. Спеціальні з’їзди – пандуси обладнані на тротуарах, автостоянках, а також біля входів у будинки, чимало з яких мають ліфти для візків. Багато зроблено в галузі транспорту. Завдяки різноманітним пристосуванням інвалідам нескладно потрапити в автобуси і тролейбуси. У багатьох містах навіть є мережа автотранспорту для неповносправних.
Користуються інваліди у Франції і метро. Багато ліній метрополітену в Парижі, Марселі, Ліоні та Ліллі облаштовані для їхніх потреб. Візочникам потрапити у вагони допомагають ліфти. Пристосовуть і ескалатори, а подекуди, наприклад, в аеропортах, споруджують рухомі тротуари.
Пандуси – навіть у спортзалах
Турбота про неповносправних – це престижно й почесно, вважають французи. Уже тривалий час міста в цій країні змагаються за звання найкомфортніших для таких людей. Цьогоріч французька асоціація інвалідів, яка проводить конкурс, переможцем визнала батьківщину Стендаля – Гренобль. На думку фахівців асоціації, у цьому містечку, розташованому в мальовничих Альпах, найбільше роблять для людей з особливими можливостями. Крім транспорту й будівель, пристосували туристичні об’єкти (наприклад, на вершину гори можна дістатися спеціальним підйомником), а в місцевому університеті пандуси є навіть у спортзалі.
Взагалі, французькі урядовці дбають про те, щоб інваліди мали рівний доступ до освіти. Саме тому тут багато студентів у візках з різних країн світу.
... Коли дізнаєшся про те. що зроблено для інвалідів у Франції, одразу згадується Україна. Фактично, у нас в державі люди з особливими можливостями позбавлені права на пересування. Можливо, колись і в нас з’являться «білі» поїзди або хоча б пандуси на високих бордюрах...
Антоніна КОЛЯДА

Матеріал підготовлено за сприяння проекту «Українські студії європейської журналістики» за підтримки МФ «Відродження».