Головна Про Мережу Анонси Новини Галереї Партнери Каталог Контакти

Головна » Новини » А як у них? Ресторани серця, підприємства для безхатченків…

А як у них? Ресторани серця, підприємства для безхатченків…
У країні, яку вважають батьківщиною сучасного волонтерства, добровільна допомога є хорошим тоном, справою честі та репутації.
У 1859 році французький письменник-журналіст Жан Анрі Дюнан, приголомшений наслідками кривавої битви при Сольферіно, запропонував ідею створення Червого Хреста – організації, яка б працювала на добровільній основі та доглядала поранених бійців і полонених. Саме відтоді прийнято вести відлік історії волонтерського руху, учасники якого витрачають свій час і сили на справи, що не приносять матеріальної вигоди. В Україні добровільні помічники (саме так перекладається слово «волонтер») – це поки рідкість (може, тому, що завжди вважалося, що для радянської людини все має зробити держава?). А от французи охоче беруть участь у житті свого селища, містечка, району. Чимало об’єднань, які допомагають нужденним, існують там уже давно. І в організацїі волонтерської роботи у них є чому повчитися. На добровільну роботу – всією сім’єю
Добровільна допомога у Франції вважається не тільки гарним тоном, але й свого роду неписаним громадянським обов'язком. Красномовним показником того, що безкорисливість заохочується і навіть преміюється, є питання, що нерідко зустрічається в анкетах тутешнього здобувача робочих місць. Сформульоване воно воно приблизно так: «Чи доводилося вам брати участь у добровільній трудовій діяльності?». І, будьте певні, відповідь «ні» не додасть балів.
Офіційна статистика свідчить: близько 11-12 мільйонів французів, або понад 20% населення, входять в ту чи іншу волонтерську структуру. З них 60% регулярно беруть участь у добровільній роботі, віддаючи їй понад 20 годин у місяць. При цьому 46% опитаних сказали, що вони стали волонтерами, оскільки відчувають у собі велике бажання допомагати іншим.
Причина настільки розвиненого волонтерського руху криється, в тому числі, в культурі та вихованні дітей. Часто парам, яким хотілося б приєднатися до благодійних проектів, доводиться вибирати між соціальною активністю і проведенням часу з близькими. Тож у Франції набуло поширення сімейне волонтерство, яке не лише об'єднує родину, а й дозволяє разом робити добрі справи.
Волонтерство з десятилітньої історією
Що стосується різноманітних асоціацій і організацій добровольців, то їх кількість у Франції обчислюється десятками тисяч. Вони пропонують різноманітні проекти, де потрібна допомога волонтерів. У першу чергу це соціальні ініціативи, орієнтовані на допомогу людям з обмеженими можливостями: дітям, інвалідам, престарілим, біженцям…
Приміром, з 1985 року працює волонтерська асоціація «Ресторани серця», створеної популярним місцевим коміком Колюшем. Ці «ресторани» насправді є пунктами, куди приватні особи, підприємства, особливо харчової промисловості, та магазини виділяють безкоштовно продукти харчування та засоби особистої гігієни.
З усього цього потім готують обіди, які розподіляють серед незаможних та інших нужденних у Франції, а таких, треба зауважити, чимало. Причому їх число в останні роки постійно зростає. Так от, 58 тисяч активістів цієї організації, включаючи, до речі, багатьох відомих акторів і співаків, за зимовий сезон минулого року видали більше ста мільйонів гарячих обідів, якими скористалися 900 тисяч людей.
Інша асоціація – «Еммаус» – займається тим, що допомагає безхатченкам, іншим знедоленим повернутися до більш-менш нормального життя. Їм підшукують роботу в основному на підприємствах асоціації, які займаються тим, що ремонтують побутову техніку або меблі, і все це перепродують за низькими цінами для людей теж небагатих.
Зараз у Франції діє понад 170 подібних груп, поширилися вони і в інших країнах. А почалося все в 1949 році, коли обурений становищем безхатченків Анрі Груес, або абат П’єр, як називали його французи, створив першу общину «Емаус».
У пожежники – за покликом душі
Особливої уваги заслуговують пожежні-волонтери, яких у Франції майже 200 тисяч. У великих містах, де найбільше надзвичайних ситуацій, їх ліквідацією займаються професіонали. А ось в провінції основна «ударна сила» – це добровольці. Серед них – і зовсім юні 16-річні рятувальники, й дорослі. Адже віковий ліміт у «мідних касок» – 55 років.
Добровольці проходять спеціальну підготовку, і тільки після цього їх включають у графік чергувань, який попередньо узгоджують з керівництвом за основним місцем роботи. Крім гасіння пожеж, волонтери надають допомогу при аваріях, негоді...
Допомагати співвітчизникам, що опинилися в екстремальній ситуації, виявляють бажання не лише чоловіки, а й жінки. Взагалі, у волонтерському русі у Франції беруть участь люди найрізноманітніших професій – студенти, викладачі вузів, респектабельні фінансисти. Для охочих допомогти навіть облаштовують тематичні табори: екологічні, археологічні, реставраційні, ремонтні, сільськогосподарські....
Залучають до такої діяльності й молодь з інших країн. Для іноземних студентів це гарна нагода побачити країну, вивчити мову й здобути нових друзів.
Добрі справи покращують здоров’я
У Франції добровольців координує громадська структура «Фонд волонтерського руху». Через фонд французька влада стимулює роботу благочинних об’єднань, зокрема, надає їм податкові пільги. Тим, які відзначилися найбільше, регулярно вручають нагороди – «Пальмові гілки волонтерського руху». Крім цього, в країні існує так званий «паспорт добровольця», куди заносять всю інформацію про роботу людини волонтером.
Що стосується винагород, то переважна частина добровольців про них і не думає. Невелику плату, проте, отримують пожежні. Близько 7 євро на годину. Їм також належить скромна надбавка до пенсії. Правда, лише тим, чий стаж – понад 20 років.
Водночас, французи наголошують: участь у волонтерському русі дає можливість разом вирішувати проблеми суспільства, спробувати зробити світ кращим, врешті-решт. А тим, хто ще сумнівається, чи витрачати свої сили й час на добровільну роботу, варто послухати вчених. Вони стверджують, що волонтери зазвичай мають хороше здоров’я і щасливіші за людей, які ніколи не приходили на допомогу ближнім.
Антоніна КОЛЯДА.

Матеріал підготовлено за сприяння проекту «Українські студії європейської журналістики» за підтримки МФ «Відродження».
Розділ: Новини Переглядів: 1109 | Розміщено: 14 листопада 2013


Останні публікації

17.10.16

Демократичні механізми взаємодії місцевої влади і громадськості: досвід Європи, США та України

27.05.16

Польські експерти готові допомогти українським колегам у реалізації інфраструктурних проектів

27.05.16

Представники Латвії та Польщі розповіли про виклики для дрібних сільгоспвиробників в країнах ЄС

27.05.16

Конкурс карикатур торкнувся тем корупції, децентралізації, нової поліції

18.05.16

Бібліотеки в умовах децентралізації: виклики та перспективи

22.04.16

Спланована Кампанія відзначення Днів Європи в Україні -2016 «RE-ФОРМУЮСЬ Європейцем!»

24.03.16

Проведено засідання Ради Мережі Центрів європейської інформації

27.05.15

Підсумки Кампанії «Дні Європи в Україні – 2015»

03.05.15

Мережа центрів європейської інформації України розпочала Кампанію «Дні Європи в Україні -2015»

29.04.15

"Важливо не якою мовою говорить людина, а які в неї цінності"

Радимо прочитати

За підтримки:
Copyright © 2010 Мережа центрів європейської інформації України
 

Авторизація ...

Логін :
Пароль :